Неоніла Володимирівна Гуменюк
Білая сніжиноночко
І сідай на землю ти,
Наче намистиночка.
Вас багато як примчить,
Ось тоді ви зможете
Землю-матінку укрить
Це літа промчали наші молоді.
З ярмарку вертають, котяться згори.
Де поділась радість цієї пори?
Тішимося все ж ми внуками й дітьми,
Значить недаремно на світі жили.
Добрих справ немало залишаєм їм,
Яскраво сяють й уночі,
Такі здаються вони добрими,
Теплі, мов сонця промінці.
І поглядом, немов цілунками,
Серця торкаються мого
Та гріють ніжністю його,
Та у коси вплетеш ромашку,
Ті далекі згадаєш дні,
Коли юність кохала палко.
Подаруєш своє тепло,
Яке душу мою зігріє,
Почуття, що колись цвіло,
І дзвониками забриніло,
Линуло грозами-дощами
Та землю щедро напоїло.
Зрум"янило суницям щічки,
Вдягло віночок волошковий,
Всміхнулось сонячно й привітно,
Від подиху вітру тремтить.
Зацвів уже сад яблуневий
І хочеться так сюди йти.
На квітоньку бджілонька сіла,
Свій голос вона подає,
Бо чую - в пелюстках бриніла,
Хвилею духмяною довкола
В повітрі аромат пливе чудовий.
Це нічна фіалка - матіола
Вечірньої пори відкрила знову
Свої бузкові ніжні оченята,
Ніби із кожним хоче привітатись:
Що здається ось-ось ненароком торкнуться землі,
Їх відносить далеко кудись шалапут той вітрисько,
Потім спати вкладається в ясена там на гіллі.
Той скрипить, ніби вітру співа колискову
Або в казку цікаву запросить тихенько його.
Вітерець відпочине, тоді пустуватиме знову
Це закоханих всіх день,
Це і вірність лебедина,
І квітучий сад пісень.
Він, вона - дві половини,
В унісон сердець биття
Не лише на Валентина,
Квітами барвистими ти вже відцвіло.
Йде з плодами стиглими осінь-королева,
Хоча не розхлюпалось ще її тепло.
Зігріває серденько тим приємним спомином,
Де в любові скупані молоді літа
Нині збагатилися досвідом, як золотом
Червоним доля вишиває й чорним теж,
В душі то смуток, то весела пісня,
А що минуло, того не вернеш.
То плаче серденько, а то сміється,
То радість осяває світла, то журба.
Дві смуги в кожного із нас - яскрава й темна,
Ті почуття, що про кохання?
Але я знаю, слів не треба,
Лише поглянути на тебе
І ти в очах моїх читаєш
Все, що тобі сказати маю.
2017 р.
