Вітер листям золотавим бавиться грайливо
Вітер листям золотавим бавиться грайливо.
Кружить вихором яскравим повітряне диво.
Піднімається, злітає танок бурштиновий.
Уповільнено спадає наче сніг казковий.
Осінь землю прикрашає у вбрання барвисте.
Гостювати спокушає в свято урочисте.
Різнобарвною красою тішить і милує.
Чуттєвістю неземною у душі чаклує.
Осінь-осінь, я б з тобою назавжди лишився.
Але сумом і журбою твій наряд покрився.
Крають серце, крають душу спогади зрадливі.
Заморозити їх мушу бо ятрять журливі.
Промайнули відлетіли літа молодії.
Скроні в думах посивіли, відійшли надії.
Осінь, твоя позолота золотом не буде.
Краще спогадів гіркота ніж дурман облуди.
Хай під снігом замерзає біль від втрат зимою
І щасливі залишає спогади зі мною ...
07.11.2020
