Виктор Харламов
Твої принади помічати "гріх",
Оспівувати, наче, неможливо.
Ти, краща, знаю, краща за усіх -
Отрута серця, щастя сяйва диво.
Заради сонця відчуваю це,
Сумасшедший ветер ноября
Он, с корабля попал в леса
Многоэтажек бесконечных;
Днесь... - мастер дел крутых заплечных,
Мог, раньше, ползать, что лиса.
Як блазень долі... все ж палав я... Так,
Думки у схожості спотворив ніби:
Задешево любов продав простак,
Старі гріхи шукав, від інших німби.
На вірність я дивлюсь з чужих дзеркал,
"Бути, чи не бути?!" - загубились...
Все було, чого б іще бажати;
Боже, драма, чи звичайна милість,
Вийшли на останню путь розплати.
Так, за все не сплачено, до скону
Від турбот поспішаю у ліжко,
Відпочинку там щастя бринить...
Розум мій, відпочинь; тишком-нишком
Не гальмуй праці кращої нить.
Подолати думок кращі ролі
Снимают фильм в Луганске между стен,
В Донецке просят денег на премьеру...
Покуда, верные СС-эС-эРу..,
Найдут сюжеты, Гитлеру взамен.
На танке распинают малыша,
Скупают йод любимый Гей Люссаком,
У радиометров, вдруг выходной..?
Всё в СМИ покрыто власти серым лаком,
Страна убийца, лживая страна,
Она подлейшая из всех; подобны,
На площади Москвы все краски, - злобны,
В кровавый цвет наряды ждёт она.
ГУЛаги сталинские песен не поют,
До побачення, мій друже, брате.
Милий мій, у мене в грудях Ти.
Є розлука, - маєм обирати
Зустріч що попереду.., світи...
До спіткання, друг мій, без руки, без слова,
Любов, ти рівна з силою в красі,
Шкода, що голод мій не вгамувати.
Сьогодні прагну мрії знати всі,
Бо завтра біль купатиму у м'яті.
І ті такою ж будь любов моя.
Чи потребуєш макіяжу фраз?
Напевно ні. Не все в тобі прикрашу,
Лиш виявлю слова порожні враз,
Як борг за сварку пресвяту, бо нашу.
Не прославляючи блиск у тобі,
Божок, маленької любові, спав
І поруч факел свій поклав.., неначе,
Де німфи непорочні, бал з заплав
Підстрибом правили... Скорись, юначе,
Дай факел чоловічої краси
