vasylenko .ko
“МАне” иль “МОне”, поведаешь?
Подвинься поближе к Эдику.
Он парень попроще, эдакий
Болот не великий знаток...
Я свой же висок расцарапала,
Очі бачать леді,
Щось ,відносно, гарне.
Серцю не до меду,
Серце каже: "Лярва".
Все! Мені вже досить
Я сьогодні зустріла людину.
Звичайну, ба навіть дуже:
Кофтина в зелені смуги,
Парфуми - ваніль, малина.
Синці заховала старанно,
Уйди, дорогая. Прощай.
Прости меня, милая Я.
Тебе не в новинку печаль,
Тебе ведь не чужда тоска...
Тебе ведь не сложно забыть,
Тебе ведь не в тяжесть отстать?
Гарячим дітям арок і мостів,
Як я хотіла б, юно безсоромним
І жадібно закоханій собі
Пишу тепер по те кохання ззовні.
Я неодноразово прокляла
Мир, что отнюдь не похожий на глобус,
Тускло сверкающий старенький шар
( как бы не древний, ну разве немного)
Нас до тех пор по вселенной вращал,
Мишки покуда чесались спиною,
Белою шерстью об оси земные