Тінь ...
Розірвалася душа на шмати
Як дійшла до мене звістка що ти
Свою голову на груди схилив
Коли кров за рідну землю пролив.
Виглядала тебе сину шодня,
Йшла шукати будь-коли навмання,
Скорботна пам'ять - мак червоний.
Загиблих страх, страждання, кров
І піт ядучий і солоний
Благають нас: - Ніколи знов ...
В диму під гуркіт канонади
Шляхами клятої війни
Коли немає що сказати
Мовчати краще за усе,
Не треба дурнів розважати
Розкішномовними есе.
Балаканина пишномовна
Нічого справі не дає,
День пам'яті Захисників народу !
Вони не відступили у борні.
Грудьми зустріли ворога зі сходу,
Незламні добровольці без броні.
День пам'яті Захисників країни !
Вони за неї віддали життя.
Друзья мои ! Которых я не знаю,
Которым шлю привет ото дня.
Тепло душ Ваших - сердцем принимаю,
Вы к жизни возвращаете меня.
Я чувствую - что Вы из расстояния
Хотите мне помочь преодолеть
Звезду пленительного счастья
Поэт России подарил.
Невзгоды, бури и ненастья
Преодолеть благословил.
В его мечтаниях блистала
Россия мощью и умом,
Разлетелся над Питером свет
Ветром солнечным вечно гонимый.
Сколько зим он принёс, сколько лет,
В город-памятник Богом хранимый.
Освещая дворцы и мосты,
В невских водах плывёт отражённый,
Проснитесь, граждане России,
Находка, Мурманск, Оренбург.
За мир свободный, справедливый,
Бороться вышел Петербург.
Культурный город честью знатный,
С достоинством её хранит.
Безмежний сум в очах без сліз від тризни.
Нестерпний біль рве серце, душу крає ...
На небо йдуть Захисники Вітчизни.
Відомо, Бог найкращих забирає.
Востаннє від родинного порогу
Прощається з синами Батьківщина.
Борис Стомахин, узник чести,
Гражданский долг в протест возвёл.
Тиран всесильный в подлой мести,
Семь лет тюрьмы ему отвёл.
Заставить замолчать поэта,
Сатрап мечтает каждый час.
Уходят парни на войну
Как настоящие мужчины.
Оставив дома тишину,
Отставив свадьбы и крестины.
За неродившихся детей,
Девчонок - что по ним тоскуют,
Україна наша славна,
Земле велична державна,
Мрія предків нездійсненна,
Світла днина сьогоденна.
У нескінченну дорогу
Від батьківського порогу
