Королева Гір Клавдія Дмитрів
Всевишній, Україну вбережи,
В молитві я звертаюся до тебе,
І ворогові шлях його вкажи,
Війни як хоче – хай провадить в себе.
У МИРІ хоче Україна жить,
Вбиває не́люд навіть немовлят,
Жорстоко, по-звіря́чому вбиває.
Щомиті сипле, та не снігопад –
Це ірод кулепадом накриває.
І плач, і зойк, і сто́гін чути скрізь,
Немов кохану, зброю обіймає
Кожнісінький вкраїнський захисник.
Нема умов – на це він не зважає,
Сміється й каже, що до цьо́го звик.
Бере́ до рук, цілує, як кохану,
Не бійтеся, не бійтеся, прийдіть,
Я покажу́ вам ті усі руїни.
Ви світові про все це розкажіть,
Повідайте про рани України.
Дорогі друзі, Вашій увазі лірично-поетична композиція "#ВБЕРЕЖИ_УКРАЇНУ_ВСЕВИШНІЙ", створена творчим дуетом "#КОРОЛЕВА_І_МАЕСТРО" у складі #Королеви_Гір_Клавдії_Дмитрів та #Сергія_Ярунського. Молімось за Україну і МИР!
З теплом і любов'ю Ваша Королева Гір Клавдія Дмитрів
🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏
ВБЕРЕЖИ УКРАЇНУ, ВСЕВИШНІЙ
🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏🙏
УКРАЇНЦІ ТРИМАЮТЬ НЕБО
Згасає день, згасає він щомиті,
У море вийшли вражі кораблі,
А ми любов’ю з’єднані й сповиті
До України, рідної землі.
І байрактари, й джавеліни,
Ракети, гаубиці і міни,
І гради, й смерчі, й кулемети,
І сонцепіки, й міномети.
І літаки, і гвинтокрили
Заплакав вересень дощами,
Заплакав красень вочевидь,
Прощатися не хоче з нами,
Тому́ надумав сльози лить.
Усе ці сльози омивають,
Стари́й сьогодні вже від нас піде́,
Й ніко́ли повертатися не бу́де,
Нехай Нови́й з добром до нас іде,
Хай доля усміхається усюди.
Стари́й сьогодні вже покине нас,
Молімось, любі друзі,
Молімося щодня,
Аби не бу́ли в тузі,
Пропала вся руsня.
Пропахла ворогом вже шапка,
І комуфляж увесь пропах,
Тобі бува нестерпно важко,
Й не за́вжди спокій бачиш в снах.
ШЛЯХИ, ТРИВОГИ Й МІРКУВАННЯ
У кожного власна доро́га,
У кожного власні шляхи́:
У ко́гось – доро́га до Бога,
А в ко́гось – збирати гріхи.
