Королева Гір Клавдія Дмитрів
На ніч спокійну нас благослови,
І відвертай ворожії ракети,
Подушка щоб торкнулась голови,
Замовкли щоб ворожі кулемети.
Коли закі́нчиться війна –
Зійде́ над нами сонце МИРУ,
Про це співатимем в піснях,
І про любов до кра́ю щиру.
Над Крутами світанок червонів,
Палало небо і бої точились…
Четверта ранку, постріл прогримів.
І перша кров на землю вже поли́лась.
Над Крутами світанок розпочавсь
День уроди́н у кожного бува,
І цьо́го дня щороку ми чекаєм,
З ним мудрістю життя нас напува,
Й щоб він прийшов, ми Го́спода благаєм.
У бідного й багатого він є,
І в сад, неначе пта́ха прилітає,
Велика станція «Війна»,
Та ми її не замовляли.
Її замовив сатана,
Ми цьо́го зовсім не чекали.
Ще скільки журавлів забе́ре ця війна?
Журавок скільки не верне́ додому?
Чорніє з горя мама не одна…
Відомо це лиш Господу святому.
Щоб нею стать – була́ у всіх рілля,
До ниви сво́ю голову схилю́,
Із долею доводиться миритись.
Колише доля кожен колосок…
Не в кожної людини повен колос…
Як зали́шити маю я хату?
Як зали́шить подвір’я й садок?
Я не можу зали́шить це кату,
Вже розбитий, та рідний куток.
Як зали́шити можу дружину,
Неначе айстри, квіти на камінні,
Мов хризантеми ніжні, наче сніг,
Такі красиві, але ж не осінні,
Мороз таке зробити тільки зміг.
Красиві, пишні, мов в саду́ на клумбі,
Вечорами мама вишивала
Красиву вишиваночку мені,
Ще й стрічки в мої кісоньки вплітала
Й співала колискові все пісні.
Виросла давно уже з пелюшок,
Колискова в хаті не звучить,
Молімось, любі друзі,
Молімося щодня,
Аби не бу́ли в тузі,
Пропала вся руsня.
Дорогі друзі, Вашій увазі знову болюча композиція "#ЗІТРЕМО", яка народилась щойно творчим дуетом у складі #Королеви_Гір_Клавдії_Дмитрів та #Стефанії_Терпеливець. Мирного неба нам всім і ПЕРЕМОГИ! Не забудемо! Не пробачимо!
З теплом і любов'ю Ваша Королева Гір Клавдія Дмитрів
🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦🇺🇦
ЗІТРЕМО