Людмила Васильєва: Всі вірші автора

Всі вірші Оригінали Переклади

1 2 › »

Закричали в небі журавлі

Закричали в небі журавлі,

Восени покинувши свій дім..

І цей голос рідної землі

Обізвався в серці не однім…

Він долинув дальніх берегів,

І старий прокинувся дідусь

Встав вночі, по хаті походив,

І своє село згадав чомусь…

Людмила Васильєва

Сипле цвіт із черемшини

Сипле цвіт із черемшини,

Одягає землю білим,

На гілках її пташина

Надриває серце співом.

У нові зелені фраки

Одяглися осокори,

Листя їх, щоб не забракло

by Людмила Васильєва

Попіл на серці

Мій коханий з виду красень,

Та й на зріст високий!

Синьоокий, чорнобровий…

Тож ми того року

Покохались, одружились.

Думалось – навіки.

Та із заздрістю дивились

Інші, як каліки

by Людмила Васильєва

Роксоланоманія

Грає скрипка Ібрагіма,

Сяють очі Хатідже,

Зачаровано країна

Віру в казку береже.

Кожен вечір – до екрана

Линуть тисячі жінок,

Де славетна Роксолана,

Знов життя дає урок.

by Людмила Васильєва

Серпень кошиком яблука носить

Серпень кошиком яблука носить,

Їх вродило так рясно цей рік,

Соловейко в гаю каже: «Досить

Нічних співів!» ,й кудись раптом зник.

Сумно сонях трясе головою,

Чорні сльози роняє в бур’ян,

У повітрі запахло журбою,

Все щільніший ранковий туман.

by Людмила Васильєва

Пам’яті Квітки Цісик

Коли мені забракне віри,

І сум мій розум огорта,

Коли здається світ весь сірим,

Й буденність їсть душі свята,

Я умикаю спів чарівний

Тієї жінки, що була

Донькою нашої країни,

В якій на жаль і не жила…

Людмила Васильєва

Буває доля б’є руками

Буває доля б’є руками,

Легенько плесне по щоці,

І вже цілує до безтями:

Лозина й пряник у руці.

І нас це мало зачіпає,

Зітхнувши тихо, ми йдемо,

І кажемо, що научає

Нас доля, начеб то в кіно.

Людмила Васильєва

Без тебе навіть дихати не можу

Без тебе навіть дихати не можу,

Не бачу світла сонця угорі,

Молюсь! Але не чую голос Божий,

Не розрізняю звуки й кольори.

Без тебе взагалі я не існую,

Без голосу твого нема життя,

Своєю кров`ю твій портрет змалюю,

by Людмила Васильєва

Пам’яті Мерилін

Така жіноча, ніжна Мерилін,

Дивлюсь плакати тих часів як диво,

Чарівний погляд з безлічі картин

У кінозал ти кидаєш журливо.

В тобі напевно сотні є причин

Не піддаватись славі галасливій,

Лише ти знаєш справжню Мерилін,

Яка живе в душі, та нещаслива.

Людмила Васильєва

Ніжність

Велику ніжність і любов несу до тебе

В своїх долонях..Тихий дзвін лунає з неба,

То янголи у дзвони б’ють в дзвіницях зрання,

Благословляє сам Господь святе кохання..

Благословляє нас Господь, і сходить сонце,

З ним уривається Весна до нас в віконце.

Ти почуваєш,раптом щось забилось серце?

by Людмила Васильєва

Вони в чужу залізли хату

Вони в чужу залізли хату,

Шукали гроші та майно,

Що можна вигідно продати..

Були мов гангстери в кіно.

Здавалося їм все це грою,

Та трохи лячно все ж було,

Гуртом подались до розбою,

Та не в своє, в чуже село.

Людмила Васильєва

Привела Весна на землю трьох синів

Привела Весна на землю трьох синів,

Й наказала хлопцям працювати,

Перший – Березень розворушив сніги

Та на допомогу кликнув брата.

Квітень розтопив сніги на воду,

Щоб напились трави та дерева,

З розкішшю розфарбував природу,

І землі дав шати королеви.

by Людмила Васильєва