Юлія Солован
Моя автобіографія (гуморески майже як в Остапа Вишні)
Дівчинка-студентка з райцентру 4 роки щодня їздила на пари в метро
Дівчина-моделька-майже викладач замовляє уклон, їде на роботу
Дівчинка-студентка в 2013 обламала кайф одному таксісту на ВДНХ
Дівчина-моделька-майже викладач говорить з таксістами про інтелектуальну працю
За тобою плачуть жінки:
Мама, сестра, дружина,
Ти ж їх залишив на сина.
За тобою несуть вінки,
Діти кладуть квітки,
Ти одягнув фрак.
Ти зійшла сюди з фільму Годара:
невинно оголена, виразно збуджуюча
мою уяву і поховані давно бажання
відчувати, торкатися і спокушати,
малювати контури твоїх очей
на своїх зап’ястях і у всіх блокнотах,
Візьми мене, море,
Там, де край Посейдона,
Там, де тиша і спокій,
Де завершений бій.
Бери мене, море,
Там, де рай без утоми,
Вона знає, хто прийде і скаже "Тримайся...",
Хто скрикне «О, горе!», і хто промовчить.
Точно знає, що буде і той, що прокльони,
На неї посипе, чим сильно згрішить.
Поки ти борешся зі злом
А я б'юся з вітряками
Поки вони спалюють відьом
І відрубують голови ідолам
В наших серцях поселились змії
Зелені гримучі змії
Кожного разу, коли вона приходила, чоловікам зносило дах.
Її хрипкий сміх оголював їхні нерви і бажання.
Стрункі ноги роз'ятрювали і без того хитку психіку,
адже весняна пора у столиці має свої закони.
Вона нагадує Лоліту.
Остаток зими після свят - справа невдячна:
хмуро, незатишно, попереду два місяці боротьби
з тривожністю і хронічною втомою,
а ще погані новини, неврози, паніка,
істерія чи трохи самотності,
невідпущена любов або туга за близькістю,
якщо боїшся обпектись - тримайся подалі від вогню
якщо хочеш стати безстрашним - кидайся щосили в полум’я
гори палай хай до крові нехай до м’яса
до опіків четвертої ступені
Я стояла, заплющивши очі, ніби чекала наближення смерті,
Ти впізнав мій профіль —
Мені кінець.
2018
Зупиняю годинник, обриваю зв’язок,
Забиваю до смерті собаку
Трощу піаніно, кличте жінок -
Тут виносять твоє мертве тіло.
Випустіть чорний літак, щоби він
Я не встигла до тебе, коханий, пробач,
Я ловила твій запах, шукала твій слід
Серед чорних машин, у потоці людей,
Я не встигла до тебе, коханий, не плач.
