Аендек Онтойя
епоха діамантових зірок
на знищення кинджально ріже Всесвіт.
той холод кольорів
та хаотичність звуків,
холодний блиск -
апофеоз прощання,
буття -
відходи, викиди кипінь
матерій білих, чорних, кольорами різних
у розмаїтті форм та обрисів
в містеріях хімічних перетворень...
на темному сувою,
..там попіл звіяний в зливі
з руїни збігає брудно.
оманливими у хвилі
серпанку
тінями люди.
там на
пером чорнильним - коло в розмах,
в безобрій зрушу небокрай!
і зазирну у Всесвіт ночі,
в зіркові очі
та за грань струминних променів в структурі
пірамідального буття,
в бурхливій непостійності буття,
в утробі воєн незчисленних... -
тих воєн, що з самим собою
(за та проти себе)
влаштовує могутній сивий Всесвіт... -
з глибин космічних у туманності Підкова
просторі лун таємничих процесі речей
уривки мелодій неясних, мовчання та тиша
між паузами небуття.
в безмежності невагомій - вибухи та розростання
в руїні пригальмованих оників димних
в серпанку, в туманах та ув огні.
******вибава - рятувати, допомагати, вивести, звільнити...походить від бхаваяті (з давньоіндійської) - викликати до життя, бути.
...кожен має свій шлях.
як планети мають орбіту.
але в нас - смуги цих перешкод,
які ми собі креслимо вперто.