Юрій Птаха
Your lips are red like roses,
You are attractive smart,
Always in charming poses.
You are a work of art
Your cheeks are always pink.
«Бо що було, а що і загуло,
Біда біду, як кажуть, перебуде,
Не може буть, щоб якось не було,
Bже як не є, а якось воно буде»
Ліна Костенко
Кохана, йдемо зараз ми до саду,
Доки чудова ця троянда ще нам рада!
Доки її одежа так блищить!
Вона розквітла вранці і дарма,
Її колишній колір верещить,
Опівдні від її краси вже нічого нема!
Ninety degrees! It's hot again!
My T-shirt stuck to my body.
My brain feels a sharp pain,
It sounds like a sad melody.
Imagine ice cream melting fast.
Я – наче бджілка, що навколо квітки
Кружляє вперто в пошуках нектару.
Ти – так далека і близька. І звідки
Мені пізнати, що в Твоїх очах я важу мало?
Поквапся, люба, і кажи скоріше,
«Не оплакуй ні мрій, ні згадок,
Загуби своїм прикростям лік...
Щастя треба — на всякий випадок.
Сили треба — на цілий вік"
Кохання – найдорожча із прикрас,
Миттєво перетворює всіх Вас,
Жінок звичайних, у язичеських богинь,
Й жрецем стає у Вас той, що один
Із всіх чоловіків, що вибраний був Вами.
Ви разом з ним вмить стаєте богами!
As if there is a bandage on my eyes,
It's like I'm blind and can't see anything.
My honey, there is such fire and cold ice,
Since there is a black square and a gold ring.
What is more important love or sexual freedom?
Так часто-густо Ви сприймали за образу
Мої слова, бажання та думки.
Збагнути не могли, кохана, Ви відразу
Що ми – близькі, хоч навіть далекі.
І прірва, що розверзлася між нами
Мені подобаєтесь Ви, і я без розуму від Вас!
Це незвичайно, та чому так швидко проминає час,
Коли Ви поруч? І чому пливе той самий час повільно
Без Вас. Коли насамоті. Хто вигукне команду: «Вільно!».
З напруженням мозку та м’яз
Навіщо щастя це мені? Не розумію…
Мій мозок наче вперся у стіну.
Тобою я живу, Тобою я хворію.
Та відповіді все ж не обмину.
Дівчино мила з поглядом мадонни,
«Світали ночі, вечоріли дні,
Не раз хитнула доля терезами,
Слова як сонце сходили в мені,
Несказане лишилось несказанним»
Ліна Костенко «Несказане лишилось несказанним»