Таня Гелетюк: Всі вірші автора

Всі вірші Оригінали Переклади

« ‹ 1 2 3 4 › »

Верба зелена коси розпустила

Й полоще їх у річковій воді.

А я іду по втоптаній стежині

Босоніж по своїй святій землі.

Вдихаю білий дух п’янких вишень,

Ковтаю жадібно сухе повітря,

А невгамовний вітер-буревій

Розносить навкруги бліде суцвіття.

by Таня Гелетюк

Сліпці

Лежить калина мертва на снігу,

Червоні ягоди на білім полотні.

Вона від болю вмерла, почорнівши,

Як умирають люди у житті…

Байдужий день дихнув морозом

Колючим, чорним, кам’яним,

Повіяв вітер, застогнавши,

Тривожним голосом німим.

Таня Гелетюк

Запутались сніжинки у моїм волоссі срібнім

Запутались сніжинки у моїм волоссі срібнім,

Як в тенетах долі путаюся я…

Я підніму очі в невблаганне небо

Чуєш, сонне диво, чуєш, я жива!

І летять сніжинки, падають додолу,

Залишають білий на асфальті слід,

Так зникає швидко марево зимове

Під невпинним рухом дорогих коліс.

Таня Гелетюк

Вона відчувє

Біла постать над чорною прірвою…

Темні хвилі морської води

Виринають і знову зникають

Ледь торкнувшись блідої ноги.

А вона непорушна стоїть,

Прорізаючи простір очима…

Зачекалась вона тих вітрил

Як свободи якась одержима.

by Таня Гелетюк

Осінь

Холодна ніч, холодний ранок,

Холодна кава на сніданок.

Пусті думки, пусті надії,

Розбиті знову тихі мрії.

Чому?За що? Душа кричала.

Зірвались сльози, заридала…

Шуміло листя і кружляло,

Літало, падало, вмирало,

Таня Гелетюк

Хоч раз в житті

Хоч раз в житті ти відчував нестерпний біль,

Хоч раз в житті ти мертвий падав долі,

І куштував на смак бездонні чорні дні

І так шукав полону, щоб позбутись волі.

Ти так хотів побачити, зустріти,

Знайомі очі у потоці сірих гордих лиць,

Ти намагався встояти, зуміти…

Летівши вниз і падаючи ниць.

by Таня Гелетюк

Святий Миколай

За віконцем сніжок пролітає,

Летить з неба і падає вниз,

І на сяйві ліхтарика жовтого

Появляється й губиться вмить.

Тихо-тихо усюди на вулиці,

Чути ночі дихання чітке,

А ще чути, як стукає серце

Таке тепле, дитяче, ясне…

by Таня Гелетюк

Піщана любов

Хтось варить на кухні ароматну каву, приправяючи моїм улюбленим роком,

Заслуханим до дірок на касеті бездонної пам’яті,

А хочеш, я буду твоєю сліпою Лолітою

В темно-синьому рваному платті?

А хочеш, ми будем гуляти холодними літніми ранками,

Блукати забутими темними переходами,

І будемо підніматись на верхівку пустого будиночку

Старими хиткими сходами?…

by Таня Гелетюк

Кричали чайки

Кричали чайки у пустій душі,

Крильми хотіли вікна одчинити,

Їх вабив теплий білий океан

Й таке страшне холодне слово «жити».

Їх вабив простір неба ледь блідий

Вони хотіли, мріяли літати,

Ковтати першу вранішню росу

І не мовчати, тільки не мовчати.

by Таня Гелетюк

Забути тебе

забути тебе – означає зректися.

як Бога, як сонця, як всього буття.

забути тебе означає умерти…

згорнути у прірву гірке каяття.

забути тебе – розучитись творити,

незрячою стати, пришвидшить кінець.

забути тебе – це навік розлюбити,

вдягнути на руки шиповий вінець.

by Таня Гелетюк

Уламки слів

Розсипались слова уламками каміння,

Янтарним блиском засліпивши ніч.

Прозорі сни наповнились жахами,

Колючим дротом гордих протирічь.

Лились солоним градом білі роси

Із ледь жевріючих очей,

Втікало сонне літо на вокзали

by Таня Гелетюк

Мамі

Зацвіла калина білим цвітом,

Зацвіла весна в моїм краю

І уже із ранку тишу будять

Трелі соловейка у гаю.

Одягнулася земля в шатро зелене

І бузком запахло звідусіль,

Бо легенький вітерець розвіяв

Ароматів білу заметіль.

Таня Гелетюк