Тополиним листом вересень покружляв і упав до ніг,
Тихим беззвучним шелестом прохолода до нас спішить.
Бархатом, оксамитами осінь на плечі лягла,
Вуаллю із шовку, мереживом річку туман огорта.
Небо іскриться просінню, вражає його глибина,
А світ окропився свіжістю, яка після спеки прийшла.
