Відкривши тихенько повітряні двері
і звузивши очі, я в світло вступив:
літали ромашки легкі, білопері,
сталився на вітрові сонячний спис.
Вступало у згоду з блакитним — зелене;
сприймаючи світло, мій зір віддавав
і смуток високий, і радість священну
так, ніби із мене ще хтось виглядав…