![“В зіниці зневірені, сестро-любове”]()
В зіниці зневірені, сестро-любове,
вп’ялись колоски чи луската полова:
не бачу тебе, хоч крізь тебе дивлюся;
минається літо, і я проминуся…
Руками, губами, словами-медами…
Зостанеться світлом пропалена пляма,
провал — у безтямі, та вирва — в стіні,
в побитих зіницях — заскалки дрібні…
