![Проступаючі малюнки]()
Він горілиць лежав, розплющений повітрям,
за межами очей закруглювався світ,
і від тепла, що в тілі, западина гранітна
розширювалась, глибла поволі, наче лід…
А під вагою тіла стискалося коріння,
і карлючки торішні, прошилюючи спину,
торкалися болюче настуджених кісток.
Проточний зір стікає, мов джерело, поволі,
