Олена Красьоха: Всі вірші автора

Всі вірші Оригінали Переклади

« ‹ 1 2 3 4 5 6 7 8 9

…

› »

Першоцвіт

Якби Ти знав, як глибоко ввійшов мені у душу,

Тепер з відкритими дверцятами у ній ходити мушу.

Бо щастя цього вже вона не поміщає,

Хоч я раніше думала, що у житті такого не буває.

Як виявилося, зустріч наша − це дарунок Бога,

Олена Красьоха

Погляди

Наші погляди торкнулися, як чайка крилами води,

Здобич вирвалась, в душі залишились сліди.

Наші погляди зустрілись тихо, як пробігла лань,

Нам не бути разом – незалежно від твоїх й моїх бажань.

Наші погляди віддзеркалюють нашу суть,

Олена Красьоха

Таїна любові

Твої обійми найрідніші й найдорожчі,

Твої цілунки найп'янкіші й найсолодші.

А посмішка Твоя вся зіткана із доброти й любові тата й мама,

То ж хай тепло її міцніє лиш з роками.

Нехай у долі у Твоїй живуть лише щасливі миті,

Олена Красьоха

Одинокі листочки

Одинокі листочки на вітрі тріпочуть,

Так, і ще на гілочці втриматися хочуть.

Щоб і ще потішилась ними дітвора,

Ну, а осінь каже: вже пора, пора...

***

Олена Красьоха

Я Тебе кохаю

Якби Ти знав, як я себе картаю,

За те, що й досі я Тебе кохаю.

Але який не малювала б я куточок раю,

Що Ти не мій, не мій – про це я добре знаю.

А що робити? Як Тебе забути?

Олена Красьоха

Сонце в Тобі

Я закохалася у Сонце, що живе в Тобі,

Тепер у мене в основному теплі дні.

Та все ж буває дощик і хмаринка набігає,

Та це лише на руку у коханні грає.

Дні черепахою повзуть як я Тебе не бачу,

Олена Красьоха

Любов'ю боліє

Я причеплюся до зірки і піднімуся у небо,

Щоб бути ближче до Мами й подалі від тебе.

Лиш Мама пригорне і зрозуміє –

Як тяжко дитина Любов'ю боліє.

Сплете вона з зірок ніжний віночок,

Олена Красьоха

Промінець

Ти увійшов у моє життя, як Божий промінець,

І зрозуміла я - це лиш початок щастя, а не його кінець.

Ти сил ще до життя мені додав,

Бо так як Ти, мене ніхто у світі не кохав.

В мені вже оселилось – сонце, небо й Благодать,

Олена Красьоха

Мудрість

До нас приходить мудрість лиш з роками,

Коли життя дорога вже коротка в мами.

Коли втрачаємо ми найріднішого у світі тата,

І припадає до землі уже батьківська хата.

І неможливо збудувати новий дім,

Олена Красьоха

Життя

Життя – годинник, а ми з тобою – дві звичайні стрілки,

Життя – квітуче дерево, а ми одне на одного подібні гілки.

Ми ходимо по колу, щоб потім доторкнутися колись,

Або ж чекаєм вітру, щоб ми міцно обнялись.

Життя – це гра, й ми хочемо щоб знову повезло,

Олена Красьоха

Краса

Вже якось журливо всміхаються квіти,

Й до землі матусі нахиляють віти.

Їм на плечі осінь кожушок кидає,

Холодів й морозів природа чекає.

Щоб не змерзли ніжки й туфельки одіти,

Олена Красьоха

Прости

Ти не тікай від мене, як від мисливця звір,

Я віддала тебе вже їй - повір.

Допалюю любові я мости,

Як щось не так, прошу тебе: прости!

Погода дощова у ці осінні дні.

by Олена Красьоха