Ґрунтуймо собі ніч, бо йде вода висока.
Окличники сурмлять в зелену бугилу,
і ручі конюхи вже білять коням боки,
і так, без поводів, пускають їх на луг.
Підрізуйте вогонь, перейнятий у спадки,
розшийте житла всі і цямрини замкніть:
іде вода до нас через широку кладку,
кладіть до ніг її просту вербову віть.